Вже з 31 липня в Україні змінюються "правила гри" на енергетичному ринку. На перший погляд — це стосується лише компаній та енергетиків.
Але якщо копнути глибше, стає ясно: наслідки може відчути кожен з нас.
Що ж сталося? Національна комісія з енергетики (НКРЕКП) підняла стелю цін на електроенергію у години вечірнього піку — тобто з 17:00 до 23:00. Саме тоді українці найактивніше вмикають все підряд: від праски до бойлера.
Що зміниться конкретно:
-
На ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) ціни виростуть з 9 000 до 15 000 грн за мегават-годину.
-
На балансуючому ринку — із 10 000 до 16 000 грн за мегават-годину.
Популярні новини заразТрагедія у кав’ярні: СБУ зірвала кривавий теракт у центрі Києва, спланований на годину-пік
Чому дачники ставлять чорні бочки на ділянці: хитрість, що рятує врожай
Одкровення Всесвіту: 4 знаки Зодіаку, яким незабаром відкриється істина
Апельсин гірше за віскі: що не можна їсти та пити за кермом в Україні, щоб не втратити права
Це підвищення у 1,67 рази — не жарти.
А що з простими людьми?
Поки пересічні українці можуть зітхнути з полегшенням: ціни для населення залишаються незмінними — 4,32 грн за кіловат-годину. Цей тариф закріплений державою в рамках механізму ПСО — тобто спеціального обов’язку постачати світло для людей за фіксованою ціною.
Але не все так райдужно.
Опосередкований удар по гаманцю
Фахівці вже застерігають: підвищення цін для бізнесу — це ефект доміно. Чим дорожче електроенергія для промисловості, тим більше витрат лягає на плечі виробників, а ті, своєю чергою, — на нас із вами. Це означає:
- Дорожчі продукти
- Зростання цін на послуги
- І, як наслідок, — інфляційний тиск на економіку
Чому це взагалі робиться?
Причин кілька: нестача електроенергії через війну, пошкоджена інфраструктура, потреба в компенсації дефіциту в енергосистемі. Щоб тримати баланс і не допустити колапсу — ринок має реагувати. І цінами, зокрема.
Читайте також:
На межі масових відключень світла: у всій країні ввели жорсткі обмеження.
Завищені платіжки за комуналку б’ють по кишені українців: що робити і куди звертатися.